Я вірю в силу діалогу, однак у той же час я вірю в силу оборони, і тому є кілька простих прикладів. За період з 2014 по 2022 роки Україна провела з Росією понад 200 раундів переговорів, 20 разів домовлялися про припинення вогню, і Росія порушила їх всі. Ці переговори не зупинили Путіна від того, щоб напасти на Україну у 2022 році.

Діалог має реальне значення лише з тими партнерами, які заслуговують на довіру, та між країнами, які мають більш-менш схожі світогляди.

Сьогодні історію Європи вершить українська піхота. Саме коли вона заходить і звільняє селище, все стає на свої місця – агресор отримує відсіч, агресор покараний та відкинутий геть, тоді відновлюється справедливість, повертається повага до міжнародного права.

Ми маємо прагнути до діалогу та спілкування, але ми всі маємо чітко усвідомлювати, що не всі поділяють наші переконання. Тому так важливо, що ми, українці, є частиною Європи, поділяємо спільні цінності. Нажаль, у 21-му столітті є ті, хто вбиває людей за їх переконання, їх вибір, за те, що вони інші. Цього не повинно бути, це божевілля, але нажаль це те, з чим зараз стикнулися українці.

Обороні можливості - це те, що має зараз бути у найвищому пріоритеті. Ми маємо нарощувати нашу здатність дати збройну відсіч.

Ми маємо чітко усвідомлювати, що ми живемо у вирішальні, переломні часи. Якщо агресор не отримає зараз відсіч, якщо ми дамо Росії можливість досягнути і закріпити за собою бодай маленький успіх, залишимо хоча б один квадратний метр української землі, для автократів усього світу це стане показовим сигналом. Страшно уявити, яким тоді стане світ.

24 лютого 2022 року наше життя змінилось на до і після. Якщо Росія не отримає відсіч, існування демократії, свободи, міжнародного права буде під великим питанням. Ми маємо зробити все можливе, щоб захистити наше життя та принципи.