Неофіційний переклад з фінської мови статті видання "Iltalehti" від 12.09.2019р. 

У Фінляндії та України є спільна загроза – кордон з Росією.

Аташе з питань оборони при Посольстві України в Фінляндії полковник Олег Чаповський наголошує, що система військового резерву Фінляндії становить особливий інтерес для Україні. Це важливий досвід,  яким слід скористатися.

Аташе з питань оборони України Олег Чаповський вже пропрацював у Фінляндії більше року. Країни Північної Європи не є чимось новим для нього, адже до відрядження в Фінляндію він кілька років працював у Швеції. Цілком зрозумілі йому і військові загрози у цьому регіоні.

– Обидві наші країни мають спільну загрозу, яка визначається наявністю спільного кордону з Росією, - коментує він напружену безпекову ситуацію в регіоні Балтійського моря.

Фінляндія та Україна, як і Швеція, не є країнами-членами НАТО – і це ще одна наша спільна риса. У цьому контексті О.Чаповський високо оцінює рівень співробітництва Фінляндії і Швеції з НАТО, посилаючись на їх участь у Програмі посилених можливостей НАТО та підписані з НАТО Меморандуми про взаєморозуміння щодо надання країною перебування підтримки силам НАТО у рамках реагування на кризу як у мирний, так і воєнний час про

– Ви уклали дійсно потужну угоду, не будучи країнами-членами НАТО. Нам, українцям, слід взяти її за приклад високоефективної регіональної військової співпраці.

О.Чаповський також бачить чимало можливостей для посилення двосторонньої співпраці між Фінляндією та Україною. Він наводить численні приклади перспективних напрямків військового співробітництва, проте особливий акцент робить на фінському досвіді в сфері формування військового резерву. Після того, як у 2014 спалахнула війна з РФ, Україна повністю відновила систему строкової служби. Наразі війна триває і створення системи військового резерву набуває все більшого значення, в тому числі. Це питання також актуалізується завдяки необхідності постійно здійснювати ротацію військ, що беруть участь в операції Об'єднаних сил, а також проводити системні заходи бойової підготовки.

У свою чергу Україні, як воюючій державі, також є чим поділитися з фінами, наприклад, досвідом у галузі організації та проведення заходів бойової підготовки.

Позиційна війна

О.Чаповський сам брав участь у війні на Сході України, тому добре знає стан справ у зоні бойових дій. Він також відвідував Схід вже під час перебування у довгостроковому відрядженні у Фінляндії. Отже, ситуація в цьому регіоні йому цілком зрозуміла.

– Зараз там (на Сході України) ведеться позиційна війна. Останні запеклі бої із значною кількістю загиблих мали місце в лютому 2015 року під час боїв за Дебальцеве, - розповідає він.

О.Чаповський говорить, що зараз Росія продовжує дестабілізувати ситуацію, порушуючи Мінські домовленості. Мова йде, перш за все, про порушення з боку РФ режиму припинення вогню та постачання в регіон забороненої цими домовленостями важкої зброї. Він наголошує, що наразі жодним чином не йдеться про заморожений конфлікт. Війна все ще триває і люди гинуть щодня.

– Зараз найбільшою загрозою є те, що Росія постачає туди високотехнологічне озброєння та військову техніку і використовує Схід України і Крим як полігон для випробування новітніх видів зброї. Діє за тією ж схемою, як і в Сирії, проте, різниця в тому, що, на відміну від Сирії, цей "полігон" набагато ближча до Європи і, зокрема, Фінляндії.  У цьому контексті він висловлює занепокоєння з приводу нещодавніх випробувань Росією перспективних зразків ядерної зброї в Архангельській області: інформація про різке підвищення радіації та загиблих традиційно замовчувалася РФ, хоча аварія сталася посеред населеної території дуже близько від Європи.

За словами О.Чаповського, Росія не припиняє готуватися до агресії проти України, а в безпосередній близькості до українського кордону з'являється все більше нового озброєння і військової техніки.

Директор дослідницьких програм щодо країн Східного партнерства і РФ Фінського інституту міжнародних справ Аркадій Мошес (Arkady Moshes) нещодавно написав статтю про те, що "…ризик агресії РФ проти України зросте після запуску "Турецького потоку" та другої гілки "Північного потоку". З того моменту Росія зможе розгорнути масштабні бойові дії на території України, не ставлячи при цьому під загрозу постачання свого газу в Європу". О.Чаповський погоджується з оцінкою А.Мошеса. Він вважає, що запуск "Північного потоку-2" може послужити "тригером" для ескалації повномасштабної війни.

Навчання викликають занепокоєння

О.Чаповський закликає пильно спостерігати за російськими військовими навчаннями, особливо за двома, які послідовно проводитимуться у середині вересня ц.р. Одне з них - спільне оперативне навчання збройних сил РФ і РБ "Щит Союза -2019". Він вбачає особливу загрозу в тому, що Білорусь поступово потрапляє під контроль Росії. У той самий час розпочнуться стратегічні командно-штабні навчання ЗС РФ із залученням підрозділів ЗС країн ОДКБ "Центр-2019", у т.ч. братиме участь Китай. В ході зазначених навчань, серед іншого, відпрацьовуватимуться способи застосування парашутно-десантних військ та сил спеціального призначення під час операцій на віддаленому ТВД, перекидання військ до районів оперативного призначення під прикриттям проведення "стабілізаційної операції". На це країни Європи мають зврнути особливу увагу.

– На думку спадає операція РФ із окупації частини Грузії, під час якої в країну вторглись так звані "миротворці" з Росії, - зазначає О.Чаповський, посилаючись на російсько-грузинську війну у 2008 році. Окупація триває дотепер.

Росія також пропонувала ввести своїх "миротворців" і на Схід України. Проте жодна інша держава на це не погодилась. Єдиним варіантом міжнародною спільнотою вважається миротворча операція під керівництвом ООН.

Складна ситуація в Криму

О.Чаповського також непокоїть ситуація на Кримському півострові. У лютому-березні 2014 року Росія окупувала АР Крим, яка на переконання міжнародної спільноти офіційно залишається частиною України.

– У Криму склалася дійсно непроста ситуація. Регіону загрожують, серед іншого, серйозні екологічні проблеми, нестача та низька якість питної і технічної води. Крім того, тут постійно порушуються права людини, особливо що стосується кримських татар. За винятком російських військових баз, які активно розбудовуються, решта території півострову деградує, - перелічує він.

У травні 2018 року з РФ через Керченську протоку до окупованого Криму відкрили міст. Його будівництво пояснили, серед іншого, необхідністю забезпечення потреб цивільного населення півострова: регіон треба забезпечити предметами першої необхідності, оскільки сухопутний шлях до регіону через триваючу війну є недоступним.

Утім, О.Чаповський вважає будівництво мосту суто військовим рішенням. Він стверджує, що на практиці міст є загрозою усім країнам, що мають вихід до Чорного моря, у т.ч. краї-членів ЄС і НАТО. Він стверджує, що Росія транспортує по мосту у першу чергу озброєння і військову техніку.

Іншим важливим викликом в регіоні, який виникає через брутальні дії РФ, є практика зупинки для догляду кораблі торгового флоту. Так перевірка може тривати  декілька діб. Не випадково питання загроз вільному судноплавству також порушувалось під час зустріч міністрів оборони та міністрів закордонних справ країн ЄС, яке відбулося в Гельсінкі наприкінці серпня ц.р.

Надія на продовження реформ

Президент, Уряд та Парламент України цього року змінилися. Звичайно, О.Чаповський уважно спостерігає за тим, що відбувається в Збройних Силах та Міністерстві оборони України. Наприкінці серпня ц.р. Президент України Володимир Зеленський (Volodymyr Zelenskyi), який був обраний в травні ц.р., призначив новим Міністром оборони України Андрія Загороднюка (Andrii Zahorudniuk).

О.Чаповський позитивно висловлюється щодо цього призначення:

– Ми особисто не зустрічалися, але мені відомо, що він здобував вищу освіту у т.ч. в західних країнах, а також у 2015-2017 рр. очолював Проектний офіс реформ в Міністерстві оборони України, який забезпечував просування важливих оборонних реформ за стандартами НАТО.

А.Загороднюк також долучився до реформи продовольчого забезпечення Збройних Сил України, яке О.Чаповський мав нагоду відчути на собі під час перебування на фронті. Враження при цьому залишилися цілком позитивні.

– Він є західним реформатором, орієнтованим на НАТО та ЄС, - підсумовує О.Чаповський своє бачення нового Міністра оборони України.

  

Олег Чаповський (попереду) на передовій у листопаді 2018 року під час спілкування з військовослужбовцями.