Портал в режимі тестування та наповнення
До уваги представників вітчизняних ділових кіл! ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПОГЛИБЛЕНОЇ ТА ВСЕОХОПЛЮЮЧОЇ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ - ЦЕ НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ БІЗНЕСУ ТА ІНВЕСТОРІВ
Опубліковано 16 липня 2014 року о 09:40

Запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом: нові можливості для бізнесу та інвесторів

Загальні відомості

Чинною правовою основою відносин між Україною та Європейським Союзом є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. З часу укладення Угоди рівень та глибина відносин суттєво розвинулися, тому сторони прийняли рішення щодо необхідності укладення нового більш амбітного документу. За результатами п’ятирічних переговорів було підготовлено і парафовано унікальний документ в практиці як України, так і Європейського Союзу – проект Угоди про асоціацію, який також передбачає створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ). Цей інструмент, масштабний за обсягом, завданнями та соціально-економічними наслідками, відкриває Україні шлях до подальшого прогресивного розвитку відносин з Євросоюзом.

Ключовим елементом Угоди про асоціацію є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Такий тип ЗВТ вперше створюється Європейським Союзом з третьою країною. Його головною відмінністю від класичних зон вільної торгівлі є поширення режиму вільної торгівлі на сектор послуг, а також широка програма адаптації економічного та секторального законодавства України до міжнародних та європейських норм та стандартів, яка серед іншого дозволить усунути нетарифні бар’єри для доступу українського експорту на внутрішній ринок ЄС.

Україна укладатиме з ЄС Угоду про асоціацію європейського типу. Саме таким шляхом пройшли більшість східноєвропейських країн – нині повноправних членів ЄС. На відміну від Чилі, Тунісу, Марокко та інших країн, які також свого часу уклали Угоди про асоціацію, Україна як європейська держава відповідно до установчих договорів ЄС має повне право на набуття членства у разі, якщо сторони будуть до цього готові. Відповідні положення про підтримку європейського вибору нашої держави закріплені в проекті Угоди.

Для України Угода про асоціацію є найбільш ефективним інструментом для здійснення масштабних політичних та економічних перетворень в державі. Фактично, можна розглядати Угоду про асоціацію як інструмент для досягнення відповідних критеріїв членства в ЄС. Водночас, головною метою цих перетворень є не стільки членство в ЄС, скільки підвищення добробуту, запровадження європейських норм і стандартів у всіх сферах суспільного життя.

21 квітня ц.р. була укладена політична частина Угоди про асоціацію.  Передбачається, що відповідні торговельні те секторальні частини, які запроваджують ПВ ЗВТ, будуть підписані 27 червня ц.р. під час наступного засідання Європейської Ради.

ПВ ЗВТ та можливості, які вона відкриває

На сьогодні ринок ЄС є найпотужнішим у світі. Він об’єднує 28 держав-членів із населенням більше 500 млн. осіб, що більше ніж населення Сполучених Штатів та Митного союзу (РФ, Казахстан та Білорусь) разом узятих. Середній рівень ВВП ЄС 27 на душу населення становить 25,1 тис.євро. Головна мета побудови зони вільної торгівлі з ЄС для України – ліквідація торговельних бар’єрів та поглиблена економічна інтеграція.

Частина IV “Торгівля та питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію, яка передбачає створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, встановлює правила щодо лібералізації торгівлі товарами та послугами, визначає процедури врегулювання торговельних суперечок, окреслює інституційні рамки взаємодії сторін в процесі виконання відповідних положень Угоди тощо. Вона нараховує 15 розділів, а також протоколи, додатки та заяви.   

Розділи, які визначають режим вільної торгівлі охоплюють наступні питання:

Товарні ринки та доступ до них

  • Національний режим та доступ на  ринки товарів;
  • Торговельний захист;
  • Технічні бар'єри в торгівлі;
  • Санітарні та фітосанітарні заходи;
  • Заснування, торгівля послугами і електронна комерція;
  • Поточні платежі та рух капіталу;
  • Митні питання та спрощення процедур торгівлі;
  • Державні закупівлі;
  • Інтелектуальна власність;
  • Конкуренція;
  • Торговельні відносини в енергетичній сфері;
  • Прозорість;
  • Торгівля та сталий розвиток;
  • Врегулювання спорів;
  • Механізм посередництва.
  • поступове скасування митних тарифів для більше ніж 97 % тарифних позицій;
  • далекосяжна лібералізація торгівлі послугами, що охоплює всі способи надання послуг;
  • визначення конкретних умов, за яких застосовуватимуться інструменти торговельного захисту; 
  • гармонізація митних процедур та підвищення ефективності діяльності митних органів в контексті сприяння торгівлі;
  • розвиток інвестиційного співробітництва;
  • охорона інтелектуальної власності, у т. ч. географічних зазначень сторін; 
  • взаємна асиметрична лібералізація ринків державних закупівель;
  • правила конкуренції та прозорості регулювання.

Лібералізація ринків послуг

Правила торгівлі 

Запровадження режиму вільної торгівлі відкриє такі можливості для українських виробників та експортерів:

З точки зору українського бізнес-середовища найбільш значущими вигодами стануть:

Покращення умов експорту до ЄС української продукції

У першу чергу, це буде забезпечено за рахунок скасування увізного мита на переважну більшість (97 %) товарів. По-друге, ліквідація нетарифних технічних бар’єрів у торгівлі сільськогосподарською продукцією, що надасть додаткові переваги вітчизняним експортерам на ринку ЄС завдяки гармонізації ветеринарного та фітосанітарного законодавства України з законодавством ЄС, відомому високим рівнем захисту цього чутливого сектору економіки.

Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції

В тому числі на ринках третіх країн, через впровадження сучасних міжнародних та європейських стандартів при її виробництві.

Покращення ділового та інвестиційного клімату для національних бізнес-операторів.

Процес адаптації законодавства, передбачений в рамках функціонування ПВ ЗВТ та подальша імплементація відповідних законодавчих та підзаконних актів сприятимуть дерегуляції підприємницької діяльності та матимуть позитивний вплив на покращення умов ведення бізнесу в Україні в цілому.

Застосування уніфікованих правил походження товарів

Це матиме важливе значення для українських експортерів (виробників товарів) до країн ЄС та дозволить українським та європейським компаніям оптимізувати ланцюги виробництва та експорту, повною мірою використовуючи переваги ПВ ЗВТ.

Зростання іноземних інвестицій

Наявність міжнародного договору, який містить юридично зобов’язуючі положення щодо функціонування ЗВТ, має стати потужним додатковим аргументом на користь збільшення надходження прямих іноземних інвестицій у виробництво товарів або послуг, орієнтованих на експорт до держав-членів ЄС, використовуючи наявні конкурентні переваги української економіки.

Наслідки запровадження режиму вільної торгівлі з ЄС для економіки України

Зростання обсягів експорту товарів та послуг

Очікуваний додатковий приріст за рахунок лібералізації умов торгівлі становитиме 2-3 % (найбільш помітно може зрости експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості; помітно – експорт продукції текстильної та шкіряної промисловості, металургії та обробки металу, хімічного виробництва, послуг транспорту і послуг юридичним особам).

зростання обсягів імпорту товарів та послуг

Додаткове зростання, що обумовлене новими умовами торгівлі за рахунок зменшення мита, складе 0,8-1,5 % (очікується найбільше зростання імпорту продукції хімічної промисловості та машинобудування; помітне зростання – продукції харчової промисловості та сільського господарства, виробництва неметалевих мінеральних виробів, текстильної та шкіряної промисловості, інших видів виробництва, послуг транспорту та фінансового посередництва).

Прискорення темпів економічного зростання

Приріст реального ВВП відносно базового рівня в межах 0,7-0,9 % (додаткове зростання очікується в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, текстильна та шкіряна промисловість, металургія та оброблення металу, транспортні послуги, послуги юридичним особам).

Збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю

Приріст відносно базового рівня в межах 130-190 тис. осіб (в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство, харчова промисловість, торгівля та ремонт, транспорт; очікується незначне зменшення кількості зайнятих у хімічній промисловості, виробництві машин і устаткування).

Незначний вплив на темпи інфляції

Можна очікувати певного зниження відносно базового рівня цін на внутрішньому ринку на продукцію текстильної та шкіряної промисловості, виробництва інших неметалевих мінеральних виробів, харчової промисловості, хімічного виробництва, гумових та пластмасових виробів.

Виведення на якісно новий рівень взаємодії між Україною та ЄС у широкому спектрі галузей

Це передбачено положеннями Частини V “Економічне та секторальне співробітництво” Угоди про асоціацію.

На темпи лібералізації торгівлі послугами матиме значний вплив стан регуляторного співробітництва у сферах фінансових послуг, корпоративного права та управління, бухгалтерського обліку та аудиту. Крім того, плідна співпраця у сферах транспорту, аудіовізуальної політики та інформаційного суспільства може стати додатковим фактором, що сприятиме темпам та обсягам відкриття з боку Євросоюзу відповідних сегментів ринків транспортних, аудіовізуальних послуг та електронної комерції.

Важливим чинником у вільній торгівлі товарами, зокрема з точки зору усунення нетарифних бар’єрів, має стати належна взаємодія у сферах аграрної політики та сільського розвитку, рибальства та морської політики, захисту прав споживачів.

На загальний стан розвитку взаємодії сторін у форматі “бізнес-бізнес”, розширення присутності на ринках малих та середніх підприємств, підвищення інвестиційної привабливості України, а також підтримки експортної спроможності нашої держави, впливатиме співробітництво у сфері промислової політики.

Імплементація інших положень Угоди про асоціацію, та, як наслідок, зміцнення зв’язків у сферах охорони навколишнього природного середовища, соціальної політики, політики у сфері зайнятості, науки, інновацій та освіти також надаватимуть додаткового сприяння цілям розширення торгівлі та поглиблення економічної інтеграції між Україною та ЄС.

Потенційні позитивні прояви ПВ ЗВТ

  • покращення доступу українських товарів та послуг на ринок ЄС;
  • зростання обсягів двосторонньої торгівлі із поступовим поліпшенням структури вітчизняного експорту у бік зменшення сировинної складової та збільшення частки високотехнологічних товарів з високою долею доданої вартості, виробленої в Україні;
  • зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів;
  • наближення технологічної структури економіки України до структури держав-членів ЄС;
  • створення гармонізованого правового поля для забезпечення діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС;
  • активізація притоку капіталу, в першу чергу з боку держав-членів ЄС, внаслідок покращення бізнес-клімату завдяки інституційним змінам;
  • підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, в тому числі на ринках третіх країн, у зв’язку із впровадженням сучасних міжнародних та європейських стандартів;
  • переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств;
  • спрощення процесів залучення технологічних та інноваційних рішень, що реалізуються у країнах ЄС;
  • збільшення надходження валютних коштів за рахунок активізації зовнішньоекономічної діяльності;
  • збільшення надходжень до державного бюджету від сплати ПДВ при митному оформленні імпорту;
  • стимулювання розвитку конкуренції, яка створюватиме умови для збільшення та розширення пропозиції, що сприятиме уповільненню інфляційних процесів;
  • гармонізація митних процедур та підвищення ефективності діяльності митних органів в контексті сприяння торгівлі;
  • зростання обсягів продажу сільськогосподарської продукції традиційних експортоорієнтованих галузей;
  • підвищення ефективності розміщення трудових ресурсів;
  • розширення номенклатури товарів та послуг на внутрішньому ринку;
  • покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо;
  • збереження суверенітету у визначенні та здійсненні зовнішньоекономічної політики.

Потенційні ризики ПВ ЗВТ

Разом з тим, структурні особливості української економіки та вузька база для її модернізації формують ризики, які можуть спричинити поглиблення диспропорційності розвитку окремих галузей. Зокрема, в умовах швидкого нарощення пропозиції імпортної продукції на внутрішньому ринку вітчизняні виробники, які втрачатимуть цінові конкурентні переваги, можуть не встигнути модернізувати виробництво з метою збереження позиції на внутрішньому ринку. Як наслідок,

У короткостроковій перспективі частина виробників втрачатимуть ринки

Це може супроводжуватися:

  • втратами для окремих галузей промисловості України через низький рівень їх конкурентоспроможності;
  • загрозою витіснення національного виробника з деяких секторів внутрішнього ринку;
  • скороченням надходжень до бюджету внаслідок зменшення ставок митних платежів, з одного боку, та згортання вітчизняних виробництв, з іншого;
  • зростанням негативного для України сальдо двосторонньої торгівлі через погіршення структури експорту у зв'язку із переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатів;
  • збільшенням рівня безробіття за рахунок скорочення виробництва суб'єктами господарювання і підвищенням мотивації робочої сили до міграції в інші країни.

 

Крім того, створення зони вільної торгівлі вимагатиме:

  • переоснащення та зміни технологій виробництва, що потребуватиме додаткових витрат;
  • залучення коштів, а також пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації виробництв;
  • залучення значних ресурсів, у т. ч. фінансових, для забезпечення адаптації та імплементації нових актів законодавства.

За експертними оцінками зазначені ризики матимуть місце переважно у короткостроковому періоді, в середньо- та довгостроковій перспективі прогнозуються в цілому позитивн інаслідки

Робота Уряду в рамках підготовки до набуття чинності ПВ ЗВТ

Враховуючи закінчення переговорного процесу та підготовку проекту Угоди про асоціацію до підписання, Урядом України здійснюються ґрунтовні заходи щодо підготовки внутрішнього ринку до умов роботи в рамках ПВ ЗВТ між Україною та ЄС.

Зокрема, здійснюються реформи у таких сферах як санітарні та фітосанітарні заходи, технічне регулювання та стандартизація, державні закупівлі, державна допомога тощо. На постійній основі проводиться робота щодо гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу, в тому числі в рамках Порядку денного асоціації Україна-ЄС та Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Так, на сьогодні прийнято понад 7000 національних стандартів (гармонізованих з міжнародними та європейськими) та 41 технічний регламент, які було розроблено на основі актів законодавства ЄС, з яких 29 вже впроваджено. З метою підготовки внутрішнього ринку до умов роботи в рамках ПВ ЗВТ Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 15 червня 2011 р. № 548-р "Про затвердження плану заходів щодо збільшення переваг та мінімізації негативних наслідків створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом для економіки України".

Вжиття зазначених заходів вже сьогодні забезпечило вітчизняним експортерам доступ на ринок ЄС по окремих товарах, зокрема продуктах тваринного походження.

31 січня 2013 р. був прийнятий Регламент ЄК № 88/2013/ЕС, в рамках якого Україна отримала право на експорт продуктів птахівництва до Європейського Союзу. Зазначений Регламент набув чинності 20 лютого 2013 р. Питання щодо експорту яєць українських птахофабрик до Європейського Союзу залишається невирішеним. У відповідності до п.8  прийнятого Регламенту ЄК № 88/2013/ЕС зазначається, що експорт яєць з України обмежений у зв’язку з не завершенням українською стороною заходів у рамках Національної програми контролю сальмонельозу.

Європейський Союз включив Україну до переліку країн, які мають схвалені плани державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів по таких продуктах тваринного походження як молоко, яйця, мед, свійська птиця та аквакультура (Рішення Європейської Комісії № 2011/163/ЄС).

Таким чином, на сьогодні Україна має можливість здійснювати експорт до країн-членів ЄС:

  • риби морської (для людського споживання);
  • меду бджолиного;
  • продуктів тваринного походження не для людського споживання (побічних продуктів);
  • яєчних продуктів.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux